Три роки...

 Три роки.

Це не просто відрізок часу — це тисячі зламаних доль, мільйони обірваних снів і нескінченна боротьба за кожен новий день. Ми втратили багато, але не втратили головного — віри в себе і в Україну.

Кожен із нас став сильнішим, бо навчились тримати удари. Ми навчилися цінувати прості речі — тишу, сміх рідних, обійми тих, хто повернувся додому.

Ця війна — випробування, яке ми обов’язково пройдемо. І перемога буде за нами, бо ми боремось не за владу чи території, а за право жити вільно на своїй землі.

Слава Україні! Героям слава!