середа, 29 жовтня 2025 р.

Самовідновлення. Еволюція. Чорнобиль



Біолог із Чорнобиля, який уже понад п’ятнадцять років живе серед покинутих сіл, зарослих лісом і тишею, одного разу сказав на конференції у Празі фразу, після якої зал на кілька хвилин завмер:

«Радіація виявилась добрішою за людину».

Тиша була глибока, як Чорнобильський ліс уночі. Бо всі знали — він не перебільшує.

Минуло тридцять дев’ять років після катастрофи. І територія, яку світ вважав приреченою на тисячоліття, перетворилася на один із найчистіших і найдикіших заповідників Європи. Там, де колись стояли бетонні блоки, тепер проростає життя — вперте, мудре і майже первісне.

Популяція великих звірів зросла у сім разів.

Вовки оселилися у старих школах, риють лігва під партами, де колись сиділи діти.

Ведмеді повернулися сюди вперше за сто років.

Рисі гуляють дахами будинків, що розсипаються під мохом.

Олені, лосі, дикі коні Пржевальського блукають вулицями, які ще пам’ятають людські голоси.

Те, що ми називали мертвою зоною, насправді стало місцем тріумфу життя.

Статистика, суха й неемоційна, говорить просту річ: відсутність людини — найкраща умова для відновлення природи.

Але найцікавіше — не просто повернення. Це еволюція на наших очах.

Тварини мутують… не на шкоду, а на користь виживання.

У чорнобильських вовків — у шість разів вища стійкість до інфекцій. Їхні клітини вміють самостійно відновлювати ДНК після опромінення.

Жаби стали чорними — їхня шкіра насичена меланіном, який поглинає випромінювання, як броня.

Собаки, що живуть біля реактора, мають понад 200 унікальних генетичних варіацій, яких не знайдено більше ніде на планеті. Деякі вчені припускають, що ці мутації можуть стати ключем до розробки засобів проти раку та променевих хвороб.

Навіть птахи — інші.

Їхня кров містить у десять разів більше антиоксидантів, ніж у звичайних. Вони витриваліші, швидше розмножуються і навіть співають голосніше. Орнітолог, який досліджував цих птахів, сказав фразу, що стала символом нового Чорнобиля:

«Це не диво — це біологія, яка навчилася не боятись».

І рослини… Вони просто зламали правила.

Берези ростуть крізь бетон, сосни пробивають асфальт, а виноград оплітає старі антени, перетворюючи метал на живий каркас.

Біля реактора вчені знайшли гриби, які живляться радіацією. Вони поглинають іонізуюче випромінювання і перетворюють його на енергію для росту. Це явище отримало назву радіотрофія — вперше в історії зафіксовано, як живе тіло буквально “їсть” випромінювання.

А деякі дерева у Зоні ростуть утричі швидше, ніж за межами її кордонів.

У ґрунтах — унікальні мікроорганізми, які здатні розкладати ізотопи цезію та стронцію. Природа, здається, почала самоочищення — без допомоги, без технологій, без людини.

Чорнобиль більше не символ руйнування.

Він став лабораторією майбутнього. Місцем, де біологія пише новий сценарій — сценарій, у якому життя перемагає навіть там, де ми вважали все загиблим.

Там, серед руїн, природа тихо каже нам правду, яку ми не хотіли чути:

Ви — не центр світу.

Ви — лише гості.

І, можливо, найстрашніше відкриття Чорнобиля полягає не в радіації,

а в тому, що світ чудово живе без нас. 

пʼятниця, 24 жовтня 2025 р.

Сертифікат за жовтень

 Успішно пройдено курс «Організація освітнього процесу на цифрових освітніх платформах під час очного, змішаного та дистанційного навчання» на платформі Академії Ранок



четвер, 23 жовтня 2025 р.

Безпечні осінні канікули🍁

Вже зовсім скоро — довгоочікувані осінні канікули 🍁

Пропоную ознайомитися з пам’яткою «Безпечні осінні канікули» — це готовий файл із чіткими правилами поведінки для дітей: вдома, на вулиці, під час прогулянок і різних активностей.

💡Зробімо канікули безпечними для всіх учнів та учениць!




пʼятниця, 10 жовтня 2025 р.

Постери видатних науковців

 ІК "Природничі науки" у 6(10)-Б класі 

Валерія Нагірна

Никорук Ігор

 

Панчук Анастасія

Грабовецька Анастасія

середа, 8 жовтня 2025 р.

Видатні вчені. Презентація постерів

ІК "Природничі науки" у 6(10)-А класі 
Сьогодні на уроці були презентовані постери видатних вчених, які учні вчились створювати на попередньому уроці

Хом'як Дмитро

Федунів Віталій

Стойко Ілля

Федоришин Таміла

вівторок, 23 вересня 2025 р.

КУРС "ЗМІСТ. ПРОФІЛЬНА".

 

Онлайн-курс створено спільно зі студією онлайн-освіти EdEra в межах проєкту «Розроблення модельних програм і навчально-методичних матеріалів для вчителів в межах реформи старшої профільної школи», що впроваджується міжнародним благодійним фондом savED за фінансової підтримки міжнародної неурядової організації Finn Church Aid та за підтримки Міністерства освіти і науки України.

субота, 13 вересня 2025 р.

Посилання на презентації до підручника «БІОЛОГІЯ» для 8 класу закладів загальної середньої освіти (автори П. Балан, О. Козленко, Л. Остапченко, О. Кулініч, Л. Юрченко)

 


https://drive.google.com/drive/folders/1DdgM_rdsLLaKuSL7KPhOp3XCEQHJadvk


Посилання на презентації до підручника «БІОЛОГІЯ» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (автори П. Балан, О. Козленко, Л. Остапченко, О. Кулініч, Л. Юрченко)



Вступ
§ 1. Чому біологію вважають наукою ХХІ сторіччя
§ 2. Яке біорізноманіття нашої планети та рівні його організації https://cutt.ly/QelACeWq
§ 3. Для чого потрібно берегти біорізноманіття нашої планети https://cutt.ly/KelACEyF
Розділ 1. Клітина. Прокаріоти. Одноклітинні евкаріоти
Тема 1. Клітина – структурно-функціональна одиниця організмів. Прокаріоти
§ 4. Що таке клітина та як її вивчають https://cutt.ly/uelACGC6
§ 5. Які є типи організації клітин https://cutt.ly/ZelAC9Pk
§ 6. Які особливості будови клітин евкаріотів https://cutt.ly/RelAViXh
§ 7. Які особливості будови клітин прокаріотів та їхньої життєдіяльності https://cutt.ly/welAVmjr
§ 8. Яка різноманітність прокаріотів. Яка їхня роль у природі https://cutt.ly/2eTTXFLk
§ 9. Яка роль прокаріотів у житті людини   https://cutt.ly/leTTCrEz
Тема 2. Одноклітинні евкаріоти – цілісні організми
§ 10. Які особливості організації клітин одноклітинних евкаріотів https://cutt.ly/MeTTCDh9
§ 11. Які одноклітинні евкаріоти мешкають у прісних водоймах і морях https://cutt.ly/weTTC9oZ
§ 12. Як співіснують одноклітинні евкаріоти з іншими організмами https://cutt.ly/4eTTVsoY
Розділ. 2. Різноманітність евкаріотичних організмів
Тема 3. Водорості
§ 13. Які бувають водорості. Зелені водорості https://cutt.ly/BeTTVITt
§ 14. Які особливості бурих і червоних водоростей https://cutt.ly/PeY5f8KI
§ 15. Діатомові водорості. Яка роль водоростей у природних екосистемах та житті людини
Тема 4. Характерні риси та будова вищих рослин
§ 16. Вищі рослини – багатоклітинні організми з тканинами та органами https://cutt.ly/aeDPJOwU
§ 17. Вегетативні органи рослин. Корінь https://cutt.ly/7eDPJBOe
§ 18. Пагін та його видозміни. Які будова та функції стебла https://cutt.ly/aeDPKadM
§ 19. Яка будова та функції листка. Які є його видозміни https://cutt.ly/8eDPKY8Y
§ 20. Як взаємодіють між собою різні органи рослини. Рухи рослин https://cutt.ly/keGIuvhv
§ 21. Як вищі рослини пристосовуються до умов існування https://cutt.ly/DeGIu1hB
§ 22. Розмноження та життєві цикли вищих рослин https://cutt.ly/LeJE9dW5
Тема 5. Різноманітність вищих рослин
§ 23. Вищі спорові рослини. Мохоподібні https://cutt.ly/TeJE9Yfd
§ 24 Плауноподібні та Хвощеподібні https://cutt.ly/seJE9Cgr
§ 25. Чим цікаві Папоротеподібні https://cutt.ly/geKulFHx
§ 26. Насінні рослини. Будова насінини https://cutt.ly/aeKuzhaw
§ 27. Голонасінні https://cutt.ly/9eKuzYgg
§ 28. Покритонасінні, або Квіткові https://cutt.ly/leKuzH2r
§ 29. Які особливості процесів запилення та запліднення у квіткових рослин https://cutt.ly/qeXvWyUJ
§ 30. Утворення плодів. Різноманітність плодів https://cutt.ly/8eXvWEBs
§ 31. Різноманітність покритонасінних (квіткових) рослин. Однодольні https://cutt.ly/yeXvWMAa
§ 32. Різноманітність покритонасінних (квіткових) рослин. Дводольні: Капустяні, Розові, Бобові https://cutt.ly/1eCxk4es
§ 33. Різноманітність покритонасінних (квіткових) рослин. Дводольні: Пасльонові, Айстрові https://cutt.ly/5eCxlKiA
Тема 6. Характерні риси та будова тварин
§ 34. Які ознаки тварин. Тканини тварин https://cutt.ly/Je2akKd7
§ 35. Органи та системи органів. Регуляція життєвих функцій https://cutt.ly/Ie2alhjP
§ 36. Способи розмноження тварин https://cutt.ly/He2alRWT
 § 37. Розвиток тварин https://cutt.ly/qe2alFtf
§ 38. Якою буває поведінка тварин https://cutt.ly/We9t8CPL
§ 39. Які є способи комунікації тварин. Міграції https://cutt.ly/5e9t4WND
Тема 7. Різноманітність тварин
§ 40. Різноманітність тварин. Губки https://cutt.ly/We8aYmYS
§ 41. Жалкі – двошарові тварини https://cutt.ly/6e8aUo9o
§ 42. Плоскі черви https://cutt.ly/7e7flE2Q
§ 43. Нематоди
§ 44. Кільчасті черви https://cutt.ly/0e7fz2KV
§ 45. Молюски https://cutt.ly/brewzKqC
§ 46. Членистоногі – безхребетні тварини із зовнішнім скелетом. Ракоподібні https://cutt.ly/irewxqvV
§ 47. Комахи. Різноманітність комах https://cutt.ly/LrewxKeB
§ 48. Роль комах у природі та житті людини https://cutt.ly/3rewvsSV
§ 49. Павукоподібні https://cutt.ly/prewvGZm
§ 50. Хордові тварини. Головохордові https://cutt.ly/ery862OE
§ 52. Різноманітність риб https://cutt.ly/kri3yIhu
§ 53. Амфібії https://cutt.ly/6ri3ui2X
§ 54. Рептилії https://cutt.ly/uri3uXcX
§ 55. Птахи: риси пристосованості до польоту https://cutt.ly/rroaYo1G
§ 56. Різноманітність птахів. Кільогруді https://cutt.ly/srobqpjY
§ 57. Безкільові птахи. Роль птахів у природі та житті людини https://cutt.ly/crdlo2yZ
§ 58. Характерні риси ссавців
§ 59. Різноманітність ссавців. Першозвірі. Сумчасті. Комахоїдні. Рукокрилі. Гризуни https://cutt.ly/Qrf0I1dk
§ 60. Копитні. Китоподібні. Хижі. Примати https://cutt.ly/HrhQxCAN
§ 61. Роль ссавців у природі та житті людини. Охорона ссавців https://cutt.ly/jrhQcygR
Тема 8. Середовища існування тварин
§ 62. Пристосування тварин до водного та ґрунтового середовищ існування https://cutt.ly/frhQVY6W
§ 63. Пристосування тварин до наземно-повітряного середовища та до мешкання в організмах інших істот https://cutt.ly/krjNk6ma
Тема 9. Гриби – гетеротрофні організми
§ 64. Характерні риси грибів https://cutt.ly/MrjNlOp7
§ 65. Різноманітність грибів. Дріжджі. Цвілеві гриби https://cutt.ly/mrlKu8NL
§ 66. Шапинкові гриби https://cutt.ly/krlKinEr
§ 67. Які шапинкові гриби їстівні, а які – отруйні https://cutt.ly/yrlKi1Nb
§ 68. Гриби-паразити https://cutt.ly/ZrlKoxsy
§ 69. Лишайники
Узагальнення
§ 70. Сучасні уявлення про систему органічного світу https://cutt.ly/3rzQuYM8

Самоосвіта


 

пʼятниця, 29 серпня 2025 р.

Курси_ НУШ_8_КЛАС

26 та 29 серпня 2025 року було проведено навчання для вчителів біології Товстенської і Заліщицької ТГ, які забезпечують реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти у 8 класі відповідно до Концепції "Нова українська школа".



четвер, 28 серпня 2025 р.

День пам’яті захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України


 
🥀 Сьогодні, 29 серпня, — День пам’яті захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Іловайська трагедія назавжди закарбувалася в колективній пам’яті українського народу. В полях Донеччини свої життя за свободу України поклали добровольці, патріоти, які в період невизначеності взяли до рук зброю, щоб захистити державу від російських загарбників.

Саме в Іловайську українські добровольці вперше зіткнулися з регулярними російськими військами і показали — український воїн б’ється до кінця.

Історія доводить — росіяни не змінюються. 

В Іловайську російські офіцери гарантували “зелений коридор”, а натомість відкрили вогонь по колонах, що відходили. Сьогодні ж, коли росіяни говорять про “мир”, вони продовжують убивати українських дітей у їхніх домівках.

Вічна пам’ять і слава українським оборонцям, які загинули в боротьбі за незалежність.

Їхній подвиг — це обов’язок для нас жити гідно й продовжувати боротьбу заради майбутнього нашої країни.

Слава Україні! Героям Слава!

пʼятниця, 22 серпня 2025 р.

23 серпня - День Державного Прапора України

🇺🇦 Сьогодні надзвичайно важливе свято — День Державного Прапора України


Наш синьо-жовтий стяг — це уособлення нашої свободи, нашої землі й нашого неба, мрій і прагнень, які ми передаємо з покоління в покоління.

У часи війни Прапор став особливим знаком незламності: його підіймають на визволених територіях, з ним ідуть у бій, його бережуть, як святиню.


 

середа, 13 серпня 2025 р.

Методичні рекомендації щодо викладання предметів природничо освітньої галузі у 2025/2026 н.р.

 

🔬 Методичні рекомендації природничої галузі – 2025/2026 н.р.

Новий навчальний рік – нові підходи, ідеї та формати! 🌍📊 Уроки фізики, хімії, біології та географії тепер ще цікавіші завдяки квестам, інтерактивним симуляціям, віртуальним лабораторіям та дослідницьким проєктам.

На початку навчального року вчителям/вчителькам-предметникам рекомендується провести діагностику сформованості результатів навчання в ігровій формі (квест, вебквест), які логічно упорядковані в групи. Інтегрований квест / вебквест (фізика, хімія, географія, біологія) допоможе діагностувати сформованість результатів навчання і визначити «відправну точку», з якої необхідно розпочати новий навчальний рік.


Укладаючи навчальні програми до предметів природничої освітньої галузі, учителям/вчителькам-предметникам необхідно врахувати результати діагностики й передбачити досягнення учнями/ученицями результатів навчання комплексно (на кожному навчальному предметі з природничої освітньої галузі).


Використання інтерактивних симуляцій та віртуальних лабораторій. Однією з сучасних тенденцій у природничій освіті галузі є використання інтерактивних симуляцій та віртуальних лабораторій. Ці інструменти дозволяють учням та ученицям експериментувати / досліджувати, відпрацьовувати процедурні знання у контрольованому віртуальному середовищі. Учні та учениці можуть маніпулювати змінюючи дані, візуалізувати результати та розвивати практичне розуміння складних наукових явищ без обмежень і ризиків, пов’язаних з фізичними лабораторіями.


Поєднання реальних даних і тематичних досліджень. Ще одним із ефективних підходів до реалізації природничої освітньої галузі в освітньому процесі є поєднання реальних наукових даних і тематичних досліджень. Пов’язуючи наукові концепції з реальним їх застосуванням у повсякденному житті, вчителі/вчительки можуть продемонструвати практичну значущість того, що вивчають учні та учениці на уроці. Наприклад, учні та учениці можуть аналізувати кліматичні дані, щоб зрозуміти наслідки глобального потепління чи досліджувати реальні осередки спалахів захворювань, щоб дізнатися про епідеміологію та стратегії громадського здоров’я щодо запобігання захворюванням.


У 8 класі на уроках під час виконання практичних / проєктних робіт доцільно навчити самостійно вимірювати функціональні показники організму (об’єм легенів, координацію тощо), аналізувати результати, порівнювати їх із середніми віковими нормами та робити висновки про стан власного організму й окреслити шляхи їх удосконалення / підтримання. Використовуючи відкриті достовірні джерела, запропонувати здобути дані про кількість населення України загалом та в різних областях за кілька років (наприклад, 2001, 2014, 2022). Побудувати стовпчасту або лінійну діаграму змін чисельності населення. Проаналізувати: у яких регіонах населення зменшилося найбільше та чому?. Зокрема до цієї теми можна провести опитування та створити мовну мапу класу / школи. У контексті теми у малих групах доцільно провести короткі мінідослідження: наприклад, як Голодомор, Друга світова війна, Чорнобильська катастрофа, міграції 90-х або повномасштабна війна 2022 року вплинули на населення України?. Обговорити: які наслідки мають подібні події для демографії (зменшення чисельності, переселення, мовні зміни, урбанізація тощо). Такі завдання розкривають практичну значущість географії; допомагають сформувати особистісне ставлення до історичних процесів і мовного розмаїття.


Перетворити фізику на детективне розслідування й навчити використовувати практично її закони в побуті, провівши цікаві лабораторні роботи, наприклад, «Електричне розслідування: Чому перегорає лампочка?» до теми «Сила струму, опір, Закон Ома». Дослідити, чому найчастіше перегорає лампочка саме при вмиканні. Пояснити, що відбувається зі струмом і опором у момент включення?. Встановити, чи впливає тип з’єднання в люстрі (паралельне/послідовне) на це?. Кожен розділ фізики у 8 класі, це цікаві, практичні завдання із життя, які допомагають учням/ученицям не лише зрозуміти теорію, а й «побачити» її роль в побуті та навколишньому світі.


На уроках хімії рекомендується проводити групові прості дослідження, які розкриватимуть закони хімії доступно й цікаво. Наприклад, обчислити молярний об’єм можна за допомогою газованої води, в якій CO₂ розчинений під тиском або розрахувати, скільки молекул кисню людина вдихає під час одного вдиху, використовуючи енциклопедичні джерела або онлайн-калькулятори для порівняння отриманих даних. Такий підхід до навчання забезпечує розвиток уміння критично й системно мислити та розв’язувати проблеми, пов’язані із життям.


Гейміфікований навчальний досвід у природничій освітній галузі. Включення елементів гейміфікації (бали, таблиці лідерів і значки досягнень) підвищують мотивацію до навчання та залученість учнів / учениць на уроці. Наприклад, вчителі/вчительки можуть створювати інтерактивні вікторини та головоломки, які свідчитимуть про досягнення результатів навчання учнями/ученицями, щоб перейти на наступний рівень або отримати винагороду. Окрім вікторин, рекомендується впроваджувати складніші гейміфіковані завдання, зокрема квест-кімнати. Такі завдання передбачають роботу в групах, уміння критично мислити, оцінювати інформацію з різноманітних джерел, подану у різних формах. Наприклад, на уроці біології учням/ученицям необхідно розгадати таємниці, пов’язані з будовою клітини людини, щоб створити атлас клітин окремих систем організму.


Рольові ігри сприяють розвитку вміння проводити дослідження, брати участь у наукових дискусіях і приймати рішення тощо, спілкуючись з вченими-дослідниками минулого / сьогодення завдяки інструментам штучного інтелекту.


Дослідницьке навчання. Дослідницьке навчання є підґрунтям ефективної реалізації природничої освітньої галузі. Працюючи в групах над компетентнісними завданнями / проєктами, учні та учениці вчаться ефективно комунікувати, обмінюватися різними думками та використовувати сильні сторони один одного для розв’язання природничих проблем.


Однією з ефективних стратегій реалізації спільних проєктів є групові дослідницькі завдання. Рекомендується педагогічним працівникам формувати для учнівства орієнтовну тематику до теми / тем. Наприклад, група може обирати тему дослідження або формулювати власну, визначати особливості його проведення, способи представле

ння результатів тощо.


середа, 6 серпня 2025 р.

Самоосвіта

 Дистанційна конференція МОН та Дніпровської академії неперервної освіти за підтримки ЄАС

Цифрова грамотність педагога. Штучний інтелект в освіті



понеділок, 4 серпня 2025 р.

2025-2026 н.р.



7 клас НУШ


8 клас НУШ

Календарно-тематичне планування Біологія 8 клас НУШ. Відповідає модельній навчальній програмі «Біологія, 7–9 кл.» для закладів загальної середньої освіти (автори: П.Г. Балан О.М. Кулініч, Л.П. Юрченко та підручника П.Балан, О.Козленко, О.Кулініч, Л.Юрченко, Л.Остапченко. Біологія. Підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти, Київ, «Генеза», 2025. КТП розраховане на 70 годин на рік -2 години на тиждень. В КТП включені лабораторні дослідження та обов'язкові групи результатів.

               9 клас

10 клас(пілотні класи)


11 клас


Всеукраїнська онлайн конференція

 


понеділок, 28 липня 2025 р.

28 липня

 


Сьогодні, 28 липня, вперше на офіційному рівні українці вшановують пам’ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. 


Дату обрано невипадково — саме в ніч із 28 на 29 липня 2022 року російські війська обстріляли Волноваську виправну колонію біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один із найжахливіших терактів, скоєних росією проти полонених. 


Схиляємо голови в памʼять про тих, хто віддав життя за Україну. Цей день покликаний вшанувати їхню мужність, зберегти історичну памʼять і підтримати родини загиблих. Це — нагадування про трагічні події повномасштабної війни росії проти України.


Памʼятаємо. Шануємо. Не забудемо.

четвер, 12 червня 2025 р.

2024-2025 н.р. зараховано


 Дякую, що дозволили бути частинкою вашого шкільного життя🧡

Дякую, що розважливо і так по дорослому сприйняли моє рішення, залишити класне керівництво🧡 Але попри  це все, ми стали ще ближчими і відкритими. Дякую🧡🧡🧡
Пройдено ще один шкільний етап, позаду базова середня освіта, попереду старші класи, і ви з гімназистів перетворюєтесь в ліцеїстів☺️ А дехто з вас буде долати першу сходинку у професійній освіті, тому саме вам бажаю вдалого старту, вірю у вас🧡🧡🧡
Тож вдало провести це літо, відпочити, надихнутись чимось новим і корисним, і зустрітися вже у 10-му класі на моїх уроках😘😘😘 

неділя, 25 травня 2025 р.

Міжнародний день Дністра


 Міжнародний День Дністра відзначається щорічно в останню неділю травня. У 2025 році це 25 травня. Відзначається він як річниця, яка нагадує про значення Дністра для України, Молдови та інших країн, що межують із річкою. 

Щиро вітаємо всіх, хто народився і виріс на Подністер’ї, хто сьогодні проживає у 64 громадах, хто дбайливо веде свій бізнес на узбережжі, хто опікується природними скарбами у 5 національно-природних парках, хто любить відпочивати на цій прекрасній річці.


ЦЕ МІЙ, ЦЕ ТВІЙ, ЦЕ НАШ, ЦЕ ВАШ ДНІСТЕР!

пʼятниця, 23 травня 2025 р.

День Героїв України


 Віки ідуть. А нам усе амінь.


Нема спокою між Дніпром і Бугом.

Вже стільки літ, вже стільки поколінь! -

усе життя - між шаблею і плугом.

Ліна КОСТЕНКО

субота, 17 травня 2025 р.

День науки


День науки - це свято, яке покликане вшанувати наукові традиції, досягнення українських вчених й нагадати, що саме наука є основою інтелектуального потенціалу нації та її майбутнього. 


неділя, 11 травня 2025 р.

День матері

 

Сьогодні — День матері. Але в Україні він не святкується — він переживається. Не в букетах і листівках, а в тиші й молитві. Це не день радості. Це день сліз, які ніхто не бачить. День сердець, які мовчать — але кричать у небеса.
Бо тут, в Україні, Мама — не образ із книжки. Мама — це та, що тримає світ, коли він розвалюється. Мама — це та, що стоїть біля воріт у темну ніч і молиться, аби ті ворота знову відчинились. 
Це та, що на руках винесла дитину з-під обстрілів — і повернулась допомагати іншим. Це та, що щовечора ставить ложку на стіл для сина — якого немає, але якого вона чекає.
Це мама, яка читає Псалтир замість колискової.
Яка гладить шолом, ніби голову. Яка ховає сина — і стоїть у чорному, не в прокльонах, а в подяці. Бо її син — живий перед Богом.
Це день про таких матерів. Про живі ікони, що ходять нашими вулицями. Про святих без німбів — у хустках, у шинелях, у лікарських халатах. Це ті, хто не має часу на сльози — бо в них ще є кому жити.
І сьогодні не хочеться говорити. Хочеться тільки стояти мовчки. Як у храмі. І дивитися в очі тій, хто народила Героя. Хто щодня тримає цей світ у своїй молитві.
І прошепотіти: Мамо… Дякую. За силу, яку не видно, але яка сильніша за сталь. За любов, що не зникає навіть у могилі. За те, що ти — жива. Що твоя віра тримає небо.
І нехай сам Господь торкнеться Твоїх долонь,
пригорне Твоє втомлене серце і скаже так, як тільки Він може сказати: «Я збережу тих, кого ти любиш. Я збережу тебе»….     Василь Рудніцький

субота, 10 травня 2025 р.

Екологія сьогодення...

 Бруд, сморід і респіратори: про що справді антиутопічна короткометражка"Сьогодні"



     «Країна сонячних зайчиків» – соціальний проєкт студії «Мамахохотала». Автори намагаються підійняти на обговорення ті теми, які зазвичай замовчують у соціумі. Чи вдалося втілити задум у короткому метрі «Сьогодні»? Опублікований напередодні Нового року, у 2020 році, на платформі YouTube, стрічка не здобула великої популярності чи розголосу. Хоча понад 15 тисяч переглядів і наштовхують на думку успішності подібного задуму та концепції, проте вимкнені коментарі та трохи більше 400 вподобайок розбиваються об берег надії. Чи, можливо, й ні?


     Сцена розпочинається з буденної сцени: мама будить сина до школи. Проте вже перші деталі тривожні – з крана тече брудна, коричнева вода, якою хлопчик чистить зуби. Дорогою до школи дитина мимоволі стає свідком жахливої картини: вулиці вкриті розкиданим сміттям, пакетами та іншими відходами. Найбільш вражаючим її елементом є те, що на вулиці абсолютно всі, включно з самим хлопчиком, змушені носити респіратори, щоб хоч якось захиститися від брудного повітря. 


     У школі на уроці історії, під час розповіді про Хрещення Русі та масове занурення людей у води Дніпра, звучить дитяче, але пронизливе запитання: "Фу, а як вони могли туди заходити, якщо у воді були трупи риб?". Задуманий та зажурений вчитель відповідає, що колись риби були живі, а Дніпро – чистим. Цей діалог врізається в пам'ять, стаючи метафорою втраченого, екологічно чистого довкілля.

Подальший шлях хлопчика до школи остаточно занурює глядача в гнітючу атмосферу екологічного лиха, де повітря здається невидимою отрутою, а вулиці нагадують безкрайній смітник. 

     У фіналі фільму перед нами постає безмовна група дітей, чиї обличчя, приховані за універсальними респіраторними масками, ніби клеймом. І на цьому тривожному тлі виникає безмовне, але кричуще запитання, що зависає в повітрі, мов важкий смог: "Чи є в мене взагалі майбутнє?". 


Образність та символізм як основні інструменти режисера


     Створений образ майбутнього, де забруднення стало не просто нормою, а жахливою буденністю, а чисте повітря перетворилося на справжню розкіш, залишає глядача з гострим відчуттям тривоги. Вона стихає або ж тільки наростає, ніби з усіх сил намагаючись закликати людство до рішучих дій заради порятунку планети. 

     Брудна вода з крана символізує отруєні ресурси, а засмічені вулиці – безвідповідальне ставлення до планети. Головний герой, хлопчик у респіраторі, уособлює майбутнє покоління, позбавлене права на чисте повітря. Його пасивність серед забруднення відображає адаптацію до жахливої норми. 

     Варто звернути увагу на коротку, проте значущу сцену з метеликом: у ній наш персонаж, серед пейзажу забрудненого середовища, знаходить на гілці метелика. Він пильно розглядає його із щирим дитячим захопленням. Цей тендітний метелик, що зберіг свою красу серед загального занепаду, символізує залишки живої природи. А, можливо, й те, що красу можна знайти скрізь та наскільки легко її погубити простим людським байдужжям. 


     З огляду на це, фінальна сцена зібрання школярів у респіраторах перед глядачами набуває ще глибшого сенсу. Їхні обличчя вже не здаються символом безвиході, а радше – колективним образом недалекого майбутнього. І вони, на противагу теперішнім нам, розуміють наслідки. Наприкінці саме те мовчазне запитання: "Чи є в мене взагалі майбутнє?" перетворюється, мов гусінь у метелика, на заклик до дії. Він адресований вже небайдужим дорослим.


Більше про проект

     Соціальний проєкт "Країна сонячних зайчиків" від студії "Мамахохотала" – це серія з 12 короткометражних фільмів, кожен з яких присвячений певній важливій соціальній проблемі, що часто замовчується в українському суспільстві. До кожного фільму також було створено інтерв'ю з експертами, які глибше розкривають відповідну тему.

     Мета проєкту, за словами творців, полягає в тому, щоб привернути увагу українців до цих питань, спонукати до обговорення та, зрештою, змінити ставлення до них і почати їх вирішення. Його підхід полягає у використанні творчості та емоційного впливу, а не нудних настанов, щоб донести важливі меседжі. Над створенням фільмів працювали молоді українські режисери, а участь у них взяли відомі українські актори, музиканти та громадські діячі, такі як Світлана Тарабарова, Ахтем Сеітаблаєв, Ольга Сумська та інші.


Від екрану до серця: якими є підсумкові враження?

     Якщо відверто, то "Сьогодні" – це не просто чергова еко-страшилка. Ця коротка, але потужна робота одразу вдаряє по мозку своєю простотою та емоційністю. Вислітлена тема (бережи природу, бо буде халепа!) подана так, що чіпляє кожного, хто хоч трохи задумується про майбутнє.

     Завдяки своєму формату "на кілька хвилин" ідеально підходить для того, щоб розлетітися по мережі, мов екологічний вірус, який легко підхопити і яким хочеться поділитися. А ще, уявіть, якщо екологи, заклади освіти та інші візьмуть її собі на озброєння. Це буде круто! Звісно, що чим більше людей побачать "Сьогодні" в Інтернеті та почнуть про неї дискутувати, тим краще. От тоді, певно, ця кіноробота зможе отримати «друге дихання», достукавшись до сердець мільйонів.


Соценко Каміла 

Фото —

https://youtu.be/hgK8dGkuNAg?si=2rHI55qlfGuAmkfz