Scaffold: як інтегрувати коючові компетентності в освітню галузь

 

ЕКОФОКУС

 

2024-2025 н.р. зараховано

 Дякую, що дозволили бути частинкою вашого шкільного життя🧡

Дякую, що розважливо і так по дорослому сприйняли моє рішення, залишити класне керівництво🧡 Але попри  це все, ми стали ще ближчими і відкритими. Дякую🧡🧡🧡

Пройдено ще один шкільний етап, позаду базова середня освіта, попереду старші класи, і ви з гімназистів перетворюєтесь в ліцеїстів☺️ А дехто з вас буде долати першу сходинку у професійній освіті, тому саме вам бажаю вдалого старту, вірю у вас🧡🧡🧡

Тож вдало провести це літо, відпочити, надихнутись чимось новим і корисним, і зустрітися вже у 10-му класі на моїх уроках😘😘😘 

Білінгвальна освіта

 

Завершення навчального року

 

Міжнародний день Дністра

 Міжнародний День Дністра відзначається щорічно в останню неділю травня. У 2025 році це 25 травня. Відзначається він як річниця, яка нагадує про значення Дністра для України, Молдови та інших країн, що межують із річкою. 

Щиро вітаємо всіх, хто народився і виріс на Подністер’ї, хто сьогодні проживає у 64 громадах, хто дбайливо веде свій бізнес на узбережжі, хто опікується природними скарбами у 5 національно-природних парках, хто любить відпочивати на цій прекрасній річці.

ЦЕ МІЙ, ЦЕ ТВІЙ, ЦЕ НАШ, ЦЕ ВАШ ДНІСТЕР!

День Героїв України

 Віки ідуть. А нам усе амінь.

Нема спокою між Дніпром і Бугом.

Вже стільки літ, вже стільки поколінь! -

усе життя - між шаблею і плугом.

Ліна КОСТЕНКО

День науки

День науки - це свято, яке покликане вшанувати наукові традиції, досягнення українських вчених й нагадати, що саме наука є основою інтелектуального потенціалу нації та її майбутнього. 

Робота в парі

День матері

 

Сьогодні — День матері. Але в Україні він не святкується — він переживається. Не в букетах і листівках, а в тиші й молитві. Це не день радості. Це день сліз, які ніхто не бачить. День сердець, які мовчать — але кричать у небеса.

Бо тут, в Україні, Мама — не образ із книжки. Мама — це та, що тримає світ, коли він розвалюється. Мама — це та, що стоїть біля воріт у темну ніч і молиться, аби ті ворота знову відчинились. 

Це та, що на руках винесла дитину з-під обстрілів — і повернулась допомагати іншим. Це та, що щовечора ставить ложку на стіл для сина — якого немає, але якого вона чекає.

Це мама, яка читає Псалтир замість колискової.

Яка гладить шолом, ніби голову. Яка ховає сина — і стоїть у чорному, не в прокльонах, а в подяці. Бо її син — живий перед Богом.

Це день про таких матерів. Про живі ікони, що ходять нашими вулицями. Про святих без німбів — у хустках, у шинелях, у лікарських халатах. Це ті, хто не має часу на сльози — бо в них ще є кому жити.

І сьогодні не хочеться говорити. Хочеться тільки стояти мовчки. Як у храмі. І дивитися в очі тій, хто народила Героя. Хто щодня тримає цей світ у своїй молитві.

І прошепотіти: Мамо… Дякую. За силу, яку не видно, але яка сильніша за сталь. За любов, що не зникає навіть у могилі. За те, що ти — жива. Що твоя віра тримає небо.

І нехай сам Господь торкнеться Твоїх долонь,

пригорне Твоє втомлене серце і скаже так, як тільки Він може сказати: «Я збережу тих, кого ти любиш. Я збережу тебе»….     Василь Рудніцький

Екологія сьогодення...

 Бруд, сморід і респіратори: про що справді антиутопічна короткометражка"Сьогодні"

     «Країна сонячних зайчиків» – соціальний проєкт студії «Мамахохотала». Автори намагаються підійняти на обговорення ті теми, які зазвичай замовчують у соціумі. Чи вдалося втілити задум у короткому метрі «Сьогодні»? Опублікований напередодні Нового року, у 2020 році, на платформі YouTube, стрічка не здобула великої популярності чи розголосу. Хоча понад 15 тисяч переглядів і наштовхують на думку успішності подібного задуму та концепції, проте вимкнені коментарі та трохи більше 400 вподобайок розбиваються об берег надії. Чи, можливо, й ні?

     Сцена розпочинається з буденної сцени: мама будить сина до школи. Проте вже перші деталі тривожні – з крана тече брудна, коричнева вода, якою хлопчик чистить зуби. Дорогою до школи дитина мимоволі стає свідком жахливої картини: вулиці вкриті розкиданим сміттям, пакетами та іншими відходами. Найбільш вражаючим її елементом є те, що на вулиці абсолютно всі, включно з самим хлопчиком, змушені носити респіратори, щоб хоч якось захиститися від брудного повітря. 

     У школі на уроці історії, під час розповіді про Хрещення Русі та масове занурення людей у води Дніпра, звучить дитяче, але пронизливе запитання: "Фу, а як вони могли туди заходити, якщо у воді були трупи риб?". Задуманий та зажурений вчитель відповідає, що колись риби були живі, а Дніпро – чистим. Цей діалог врізається в пам'ять, стаючи метафорою втраченого, екологічно чистого довкілля.

Подальший шлях хлопчика до школи остаточно занурює глядача в гнітючу атмосферу екологічного лиха, де повітря здається невидимою отрутою, а вулиці нагадують безкрайній смітник. 

     У фіналі фільму перед нами постає безмовна група дітей, чиї обличчя, приховані за універсальними респіраторними масками, ніби клеймом. І на цьому тривожному тлі виникає безмовне, але кричуще запитання, що зависає в повітрі, мов важкий смог: "Чи є в мене взагалі майбутнє?". 

Образність та символізм як основні інструменти режисера

     Створений образ майбутнього, де забруднення стало не просто нормою, а жахливою буденністю, а чисте повітря перетворилося на справжню розкіш, залишає глядача з гострим відчуттям тривоги. Вона стихає або ж тільки наростає, ніби з усіх сил намагаючись закликати людство до рішучих дій заради порятунку планети. 

     Брудна вода з крана символізує отруєні ресурси, а засмічені вулиці – безвідповідальне ставлення до планети. Головний герой, хлопчик у респіраторі, уособлює майбутнє покоління, позбавлене права на чисте повітря. Його пасивність серед забруднення відображає адаптацію до жахливої норми. 

     Варто звернути увагу на коротку, проте значущу сцену з метеликом: у ній наш персонаж, серед пейзажу забрудненого середовища, знаходить на гілці метелика. Він пильно розглядає його із щирим дитячим захопленням. Цей тендітний метелик, що зберіг свою красу серед загального занепаду, символізує залишки живої природи. А, можливо, й те, що красу можна знайти скрізь та наскільки легко її погубити простим людським байдужжям. 

     З огляду на це, фінальна сцена зібрання школярів у респіраторах перед глядачами набуває ще глибшого сенсу. Їхні обличчя вже не здаються символом безвиході, а радше – колективним образом недалекого майбутнього. І вони, на противагу теперішнім нам, розуміють наслідки. Наприкінці саме те мовчазне запитання: "Чи є в мене взагалі майбутнє?" перетворюється, мов гусінь у метелика, на заклик до дії. Він адресований вже небайдужим дорослим.

Більше про проект

     Соціальний проєкт "Країна сонячних зайчиків" від студії "Мамахохотала" – це серія з 12 короткометражних фільмів, кожен з яких присвячений певній важливій соціальній проблемі, що часто замовчується в українському суспільстві. До кожного фільму також було створено інтерв'ю з експертами, які глибше розкривають відповідну тему.

     Мета проєкту, за словами творців, полягає в тому, щоб привернути увагу українців до цих питань, спонукати до обговорення та, зрештою, змінити ставлення до них і почати їх вирішення. Його підхід полягає у використанні творчості та емоційного впливу, а не нудних настанов, щоб донести важливі меседжі. Над створенням фільмів працювали молоді українські режисери, а участь у них взяли відомі українські актори, музиканти та громадські діячі, такі як Світлана Тарабарова, Ахтем Сеітаблаєв, Ольга Сумська та інші.

Від екрану до серця: якими є підсумкові враження?

     Якщо відверто, то "Сьогодні" – це не просто чергова еко-страшилка. Ця коротка, але потужна робота одразу вдаряє по мозку своєю простотою та емоційністю. Вислітлена тема (бережи природу, бо буде халепа!) подана так, що чіпляє кожного, хто хоч трохи задумується про майбутнє.

     Завдяки своєму формату "на кілька хвилин" ідеально підходить для того, щоб розлетітися по мережі, мов екологічний вірус, який легко підхопити і яким хочеться поділитися. А ще, уявіть, якщо екологи, заклади освіти та інші візьмуть її собі на озброєння. Це буде круто! Звісно, що чим більше людей побачать "Сьогодні" в Інтернеті та почнуть про неї дискутувати, тим краще. От тоді, певно, ця кіноробота зможе отримати «друге дихання», достукавшись до сердець мільйонів.

Соценко Каміла 

Фото —

https://youtu.be/hgK8dGkuNAg?si=2rHI55qlfGuAmkfz

День пам'яті

 Сьогодні — день, коли Україна разом зі світом вшановує памʼять про загиблих і всіх жертв Другої світової війни. Щороку 8 травня відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. 

Для Європи 8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом, нагадування про катастрофу війни, а не про тріумф одних народів над іншими. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а вчити нас цінувати мир та захищати його всіма розумними способами.

Українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати серед українців та інших народів, які жили в Україні. Тоді загинуло понад 8 мільйонів осіб. Українці добре запам'ятали болість війни.

Як і в роки Другої світової війни, сьогодні Україна воює з агресором. Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє.

Легеневий попкорн

 

Легені 24-річного чоловіка, який перейшов з куріння сигарет на вейпінг, вважаючи, що це безпечніший варіант. Через 3 роки він трагічно помер від бронхіоліту облітеранів—також відомого як "легеневий попкорн"—стану, при якому дрібні дихальні шляхи запалюються, рубцюються та залишаються постійно пошкодженими через вдихання токсичних хімікатів.

Що міститься в аерозолях з нікотином?

• Пропіленгліколь і гліцерин (основні рідинні компоненти в електронних сигаретах). При нагріванні вони можуть розкладатися на токсичні сполуки, такі як:

• Формальдегід (відомий канцероген)

• Ацroleїн (токсична хімічна сполука, яка може пошкоджувати та рубцювати легеневу тканину)

• Пулегон (канцерогенна сполука, що міститься в м'ятних та ментолових ароматизаторах)

ПРИМІТКА: Він був заборонений FDA як харчова добавка через ризик розвитку раку в експериментах на тваринах.

• Арсен (токсичний важкий метал) було виявлено в деяких рідинах та аерозолях, ймовірно, через забруднення під час виробництва.

• Нітрозаміни (нітрозаміни специфічні для тютюну) є потужними канцерогенами.

Ці шкідливі та канцерогенні речовини є ще небезпечнішими, коли рідина нагрівається та вдихається. Конкретні рівні та ризики можуть варіюватися залежно від продукту, але тривале вдихання є проблемою для здоров'я, особливо для молоді.

26.04.1986

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов"їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
І прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ганки.
Жив-був народ над Прип"яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

#ЛінаКостенко #Ліна_Костенко #Костенко 

#Чорнобиль #Chernobyl #Україна🇺🇦 🙏 

ДЕНЬ ЗЕМЛІ

 

Великдень 2025

 

Самоосвіта

 

 

ГОЛОС СВОБОДИ, ЩО ЗВУЧИТЬ КРІЗЬ ВІКИ

Тарас Шевченко - геній, що належить світові

Він був кріпаком, якому заборонили свободу. Художником, якому заборонили малювати. Поетом, якому заборонили писати. Але його слово виявилося сильнішим за будь-які заборони...

Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) – видатний український поет, художник і мислитель, чия творчість та життя продовжують надихати мільйони людей. Його вплив на українську культуру та національну ідентичність неможливо переоцінити.

В Україні кожне місто має «свого Шевченка», але найдивовижніше, що Шевченко «подорожує» світом. За кількістю пам’ятників Тарасові Шевченку належить світовий рекорд: понад 1200 – в Україні та ще близько 120 у 35 країнах світу. Ім’ям Кобзаря названо численні освітні, культурні та наукові заклади в Україні та за кордоном.

«Кобзар» виданий у багатьох країнах і перекладений десятками мов: англійською, німецькою, французькою, японською, китайською, арабською. «Заповіт» звучить щонайменше 150 мовами світу. Перші переклади з’явилися ще за життя поета. 

Тарас Шевченко залишається не просто історичною постаттю – він є живим голосом нації, що вказує шлях до свободи, гідності та духовного відродження. 

У часи випробувань його слово об’єднує українців, нагадуючи про волю до свободи. Його рядки «Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте» стали духовним гімном для багатьох поколінь, що боролися за незалежність України. У часи, коли наша держава знову змушена боронити свою свободу, Шевченкове «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!» звучить як пророче напуття захисникам України.

У рядках «І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь» звучить заклик і до збереження своєї ідентичності, поваги до власної історії та культури, і до відкритості до світу.

Сьогодні, коли Україна знову бореться за збереження своєї культурної самобутності, ми не просто згадуємо – ми продовжуємо його справу, будуючи вільну і нову сім’ю, про яку мріяв Великий Кобзар. 

ДЕНЬ УКРАЇНКИ

 

Українські жінки є джерелом віри та надії, справжніми берегинями — турботливими, стійкими, мужніми. Мета цього свята — вшанувати внесок жінок у розвиток суспільства, культури, науки та боротьбу за незалежність. Воно символізує мудрість та незламність, адже українки демонструють неабияку силу — від волонтерської діяльності до служби у лавах Збройних сил України.

Три роки...

 Три роки.

Це не просто відрізок часу — це тисячі зламаних доль, мільйони обірваних снів і нескінченна боротьба за кожен новий день. Ми втратили багато, але не втратили головного — віри в себе і в Україну.

Кожен із нас став сильнішим, бо навчились тримати удари. Ми навчилися цінувати прості речі — тишу, сміх рідних, обійми тих, хто повернувся додому.

Ця війна — випробування, яке ми обов’язково пройдемо. І перемога буде за нами, бо ми боремось не за владу чи території, а за право жити вільно на своїй землі.

Слава Україні! Героям слава!

Кабінет біології

 

Проєктна діяльність

 

Апробація підпучників/посібників

 

Самоосвіта

 

Апробація

 «Природничі науки» навчальний посібник/частина підручника

інтегрованого курсу для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт.

Мандренко Ю. І., Лісіцкая Т. В., Омелянчук Ю. О.)